Автор: Вчерашня Н.Б.
Тема: Проголошення незалежності України.
Мета: сформувати в учнів цілісне уявлення про взаємозв'язок подій 1985—1991 рр., особливості процесу перебудови, причини проголошення незалежності України; з'ясувати, в чому полягає її історичне значення; продовжити формування навичок побудови логічних схем; ознайомити учнів з поняттями: «перебудова», «політична система суспільства», «гласність», «сучасна політична партія», «референдум», «плюралізм», «суверенітет».
Тип уроку: комбінований.
Методи: словесні, наглядні, практичні.
Обладнання: карта, плакати, ілюстрації, таблиці, портрети державних діячів, державна символіка, матеріали періодичної преси, малюнки, магнітофон.
Епіграф
Вставай, народе, в єдину лаву,
Шикуй братерство всіх наших мов,
Вставай творити свою державу,
Вставай, народе, твій час прийшов.
Д. Павличко
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Учитель. Сьогодні завершуємо вивчення теми уроком «Проголошення незалежності України». Давайте проаналізуємо уривок з вірша Дмитра Павличка, винесений як епіграф сьогоднішнього уроку. Як ви вважаєте, які події могли надихнути автора на написання цих рядків?
Орієнтовна відповідь учнів. Написати цей вірш поета надихнули зміни, які сталися в СРСР в період перебудови.
Учитель. Що таке перебудова?
Перебудова — спроба партійно-державної верхівки СРСР вивести країну з гострої кризи, що охопила всі сфери суспільства і набула всеохопного системного характеру.
Учитель. Термін «перебудова» у доповіді М. Горбачова на квітневому
(1985 р.) пленумі ЦК КПРС, спочатку згадувався лише в контексті покращення управління господарського механізму, тобто у досить обмеженому, вузькому розумінні. Але поступово цей термін став наповнюватися новим змістом, означаючи оновлення, модернізацію всіх сфер життя, «очищення» соціалізму від негативних нашарувань минулого, надання йому гуманного, привабливого для співвітчизників і громадян на зразок зарубіжних країн вигляду. Перебудова закінчилася розпадом Радянського Союзу, подальшим поглибленням кризи в суспільстві.
Давайте разом поміркуємо над твердженням відомого демократа, тогочасного мера Москви Г. Попова: «...Ніякої однозначної концепції перебудови, яка б формулювала кінцеву схему, те, чого ми повинні були, врешті-решт, досягти, не існувало... Сили, що розпочали перебудову, так і не спромоглися виробити свій варіант перебудови».
Певний час Україна залишалась «заповідником комунізму». Активізація громадського руху в Україні припадає на 1989 р. Наведіть факти, які б підтвердили цю думку.
Скасування ст. 6 Конституції про керівну роль КПРС спричинила появу в Україні. Залежно від ставлення до існуючої економічної системи партії розпадаються на: праві, центристські, ліві. Як можна класифікувати ці партії? (Праві партії — УНП, УХДП, ДСУ, УНДП; центристські — УРП, ДемПУ, УСДП, СДПУОСДПУ)
Проте багатопартійна система мала поки що декларативний характер, адже справжнього. реального політичного плюралізму не склалося.
Жодна політична партія не могла урівноважити свій вплив з можливостями КПУ, під контролем якої КДБ, партійний, господарчий, державний апарат.
Запитання
• Які ви можете назвати етапи формування багатопартійності?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Повідомляється тема та план уроку, які записані на дошці.
Учитель. Під час роботи на уроці ми продовжимо заповнення таблиці «Перебудова 1985—199! рр.», а також поміркуємо над питанням, записаним на дошці: - Чи є проголошення незалежності України випадковим чи воно було проявом історичної закономірності? Свою відповідь обґрунтуйте.
Слухаючи розповідь учителя, повідомлення однокласників, вам належить заповнити схему «Причини проголошення незалежності України».
Повідомлення учня про вибори до Верховної Ради УРСР у 1990році
і розстановку політичних сил у ній Центральною подією в суспільному житті України були вибори народних депутатів України та місцевих рад у березні 1990 р. На 450 мандатів до Верховної Ради УРСР претендувало близько 3 тис. кандидатів. Опозиційні сили створили для координації дій на виборах Демократичний блок. Переважну більшість депутатських місць у Верховній Раді здобули представники комуністичної партії України, а демократичний блок отримав майже третину місць. Уперше в історії України Верховна Рада
травня 1990 р. почала працювати в парламентському режимі (сесія тривали не 1—2 дні, а 60 робочих днів). У Верховній Раді утворилися: парламентська більшість (група «239»), парламентська опозиція (Народна Рада — 125 чол.). Представники опозиції Д. Юхновський, О. Ємець,. Д. Павличко, Л. Танюк,
В. Яворівський очолили 7 із 23 постійних комісій українського парламенту. Саме з ініціативи Демократичного блоку 16 липня 1990 р. було прийнято Декларацію про державний суверенітет в Україні.
Учитель. Які ж обставини сприяли прийняттю Декларації про державний суверенітет?
- Майже усі депутатів згуртувалися навколо ідеї суверенності, чому значною мірою сприяли настрої широких мас, а також зверхня великодержавна політика центру, що грубо порушувала інтереси союзних республік і вела до поглиблення економічної кризи в СРСР.
- Важливу роль відіграв приклад РСФСР, народні депутати якої, всупереч сподіванням інтернаціоналістів, пішли на проголошення державного суверенітету РСФСР.
- Тільки проголошенням суверенітету можна було б узаконити державність України.
- Необхідність відродження національної культури та збереження духовних багатств українського народу.
- Зростання національної свідомості українського народу.
Робота з підручником
Опрацювавши матеріал підручника, визначити основні засади Декларації про державний суверенітет.
Учитель. Декларації не було надано статусу конституційного акту, що фактично перетворювало її на добірку добрих намірів.
У цьому виявилась нерішучість і непослідовність депутатської більшості, яка за конкретних умов 1990 р. не бачила іншої можливості розірвати з центром.
Проте та сама більшість погодилася на внесення до Конституції УРСР статті, що проголошувала верховенство законів УРСР на її території над союзними законами. Це був винятково важливий крок у справі наповнення Декларації реальним змістом.
Восени 1990 р. відбулося кілька подій, що засвідчили загострення стосунків опозиції та офіційної влади. Друга сесія Верховної Ради УРСР, що розпочала свою роботу 1 жовтня 1990 р., супроводжувалася хвилею мітингів та маніфестацій:
- у Києві 100 тисячна маніфестація із за кликами до проведення «круглого столу» усіх політичних сил України;
- голодування студентів.
У центрі Києва на майдані Незалежності біля підніжжя існуючого тоді пам’ятника В. І. Леніну 2—7 жовтня відбулося голодування студентів. (Демонструються матеріали періодичної преси та інший ілюстративний матеріал про ці події.)
Завдання учням
- Знайти у підручнику матеріал, який містить вимоги студентів.
Учитель. Здобувши перші перемоги, опозиція продовжувала натиск. Це продемонстрували II Всеукраїнські збори Народного Руху України, що проходили з 25 по 28 жовтня 1990 р. у Києві. Збори внесли зміни у програму і статут. З її назви були вилучені слова «за перебудову». Ставилася мета: досягнення незалежності України, розбудова демократично-правової держави.
Запитання
- Яка мета ставилася в першому варіанті програми? (Планувалося, що Україна вибудовуватиме стосунки на підставі нового союзного договору. Це був повний і незворотний розрив з лінією Компартії України).
Учитель. У 1991 р. політична й економічна ситуація в СРСР ще більше загострюється. Горбачовське керівництво «поступово у своїй діяльності повертало вправо. У грудні 1990 р. Пленум ЦК КПРС поставив завдання: «Завдати поразки деструктивним силам — «націоналістам», «сепаратистам»... Станіслав Гуренко, І Секретар ЦК КПУ, виступаючи на цьому Пленумі, завершує свою промову словами: «Демократія, плюралізм стають засобом перетворення країни у «театр абсурду». Міняються навіть терміни в офіційній політиці: плюралізм, демократія, гласність витісняються і заміняються на дисципліну, порядок, стабільність.
- Що спричинило такі зміни у політиці?
- Повна втрата контролю за процесом перебудови.
- Запізнення з реформуванням СРСР.
- Відсутність міцного центристського руху, що міг би стати опорою поміркованого курсу.
- Загальна організаційна слабкість демократичних сил.
— Важливою віхою в суспільстві став березневий референдум 1991 р.
Референдум — спосіб прийняття громадянами держави шляхом голосування законів, інших важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.
Форма державного устрою — це спосіб поділу держави на певні складові частини і розподіл влади між нею і частинами.
Запитання
• Які ви знаєте форми державного устрою?
(Унітарна держава, федеративна держава, конфедерація)
Унітарна держава — держава, в якій верховна влада зосереджена в центрі, а складові частини держави є її лише адміністративно-територіальними підрозділами.
Федеративна держава — союзна держава, до якої входять державні утворення, що мають юридичну і відповідну політичну самостійність. Федеральні органи можуть значно звузити суверенітет республіки.
Конфедерація — союз суверенних держав, створений для досягнення певних цілей (політичних, військових). Конфедерація утворює центральні органи, які не мають, як правило, прямої влади над державами, що входять до неї.
Учитель. Українському народові запропонували визначитися з питання.
Учень зачитує бюлетень загальносоюзного референдуму.
• Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних
Республік як оновленої федерації рівно правних суверенних республік, в якій повною мірою гарантуватимуться права і свободи будь-якої національності?
— Політична обстановка в країні загострилася. 6 союзних республік відмовилися від референдуму. У суспільстві панують різні настрої і точки зору. В цій ситуації Л. Кравчук, Голова Верховної Ради УРСР, запропонував одночасно із загальносоюзним референдумом провести опитування населення УРСР, яке підтримали 288 депутатів Верховної Ради.
Жителям республіки запропонували відповісти на питання.
Учень зачитує бюлетень опитування населення УРСР:
- Чи згодні ви з тим, що Україна має бути в складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?
Особливу позицію посіли обласні ради Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей. Крім союзного і республіканського, запропонували провести ще й місцевий референдум.
Учень зачитує бюлетень місцевого референдуму:
• Чи хочете ви, щоб Україна стала незалежною державою, яка самостійно вирішує всі питання внутрішньої та зовнішньої політики, забезпечує рівні права громадянам незалежно від національної та релігійної приналежності?
Учитель. Які форми державного устрою пропонувалося підтримати на референдумі?
1-й учень
- Бюлетень загальносоюзного референдуму — федерація.
- Бюлетень опитування населення УРСР — конфедерація.
- Бюлетень місцевого референдуму — самостійність держави
(незалежну).
Учитель. Результати референдуму мали такий вигляд:
- на перше питання «так» сказали — 70,2 % виборців;
- на друге питання «так» сказали — 80,2 % виборців;
- на третє питання «так» сказали — 88 % виборців (в 3-х областях).
Завдання учням
- Проаналізуйте результати референдуму, про що вони засвідчили.
Учитель. Більшість виборців сказали «так», не розуміючи що голосують за різні форми національно-державного устрою. Проте було зрозуміло, що громадська думка починає схилятися в бік незалежності України.
Учитель. Зробіть висновок про стан економічної і політичної ситуації влітку 1991 р., якщо:
- обсяг промислового виробництва в СРСР відповідав рівню 1986 р.;
- демократичні сили дедалі енергійніше вимагали продовження реформ;
- посилюється політична активність народних мас;
- тривала підготовка до підписання оновленого союзного договору, який мав, на думку М. Горбачова, врятувати СРСР мирним шляхом.
Повідомлення учня про події 19—21 серпня 1991 року в Москві і Києві
Робота з документом
Учні мають опрацювати документ, вміщений в підручнику, — спогади екс-президента Л.Кравчука про приїзд генерала Варенникова — і дати відповіді на запитання до нього.
Президія Верховної Ради УРСР прийняла рішення про скликання позачергової сесії Верховної Ради, на якій 24 серпня 1991 р. було прийнято історичний документ — Акт проголошення незалежності України.
(Учень зачитує Акт проголошення незалежності України.)
Запитання
- Як ви вважаєте, чому стало можливим прийняття цього документа?
- Чому парламентська група «239», в якій більшість становили комуністи, проголосувала за Акт, хоча КПУ не є і не була
ніколи прихильником самостійності, незалежності України?
Висновок. Прийняття Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 р. Акта про незалежність України було цілком закономірною подією. До того ж за умов наступу антикомунізму з Росії КПУ і компартійна більшість у парламенті прагнула зберегти свою владу в Україні.
Робота з підручником
Опрацювати матеріал підручника на С. 206— 207 і виписати законодавчі акти, прийняті Верховною Радою України протягом жовтня — грудня 1991 р.
Запитання
- Чому питання про державну символіку викликало серйозні розбіжності серед депутатів Верховної Ради?
- Як ви вважаєте, що повинні відображати державні символи?
Учитель. 4 вересня 1991 р. синьо-жовтий прапор був піднятий над будинком Верховної Ради УРСР. На державному рівні такі рішення були прийняті лише через 6 місяців.
28.01.1992 р. було затверджено синьо-жовтий Державний Прапор. 19.02.1992 р. затверджено Малий Герб України — тризуб. (Демонструються символи держави.)
16.01.1992 р. затверджено державним гімном музику М. Вербицького до пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна».
Але питання про текст гімну виявилося відкритим.
Учитель. Проголошення незалежності України призвело до загострення відносин між республікою, деякими політичними колами Росії і залишками центральних структур колишнього центру. Тиск центру призвів до протилежних результатів. За результатами Всеукраїнського референдуму, проведеного 1 грудня 1991 р., 90,32 % громадян сказали «так» на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Того ж дня було обрано і Президента України. Ним став Л. Кравчук, за якого проголосували
61 % виборців.
(Демонструється портрет першого Президента незалежної України.)
Один із відповідальних працівників Держдепартаменту США на сторінках американського тижневика «Тайм» так прокоментував результати українського референдуму: «Росія може існувати без України, Україна може існувати без Росії. Але Радянський Союз не може існувати без України. Він закінчився».
Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. став вирішальною подією на шляху повної ліквідації центральних владних структур.
Повідомлення учня про події в Біловезькій Пущі і укладання 21 грудня в Алма-Аті угоди про утворення СНД. 21 грудня в Алма-Аті Декларацію СНД підписали всі республіки СРСР, крім Литви, Латвії, Естонії і Грузії.
Учитель. Незалежність України стала фактом, що визнавався всіма державами в СНД і за рубежем. Це стало подією всесвітнього історичного значення. Заслухаємо думку З. Бжезинського: «Незалежна Україна змінює всю геополітичну карту Європи, її поява — одна з трьох найбільших геополітичних подій XX століття. Перша подія — розпад у 1918 р. Австро-Угорської імперії. Друга — поділ Європи в 1945 р. на два блоки. Поява незалежної України може вважатися третьою подією». («Світ про Україну», 20.01.1993р.),
Завдання учням
Назвіть фактори, що сприяли появі незалежної України. Після розмови з учнями узагальнюємо за схемою, яка написана на таблиці і виставлена біля дошки.
IV. Узагальнення знань учнів
Учитель. Повернімося до проблемного питання, яке було поставлене на початку уроку: чи було проголошення незалежності України випадковістю чи це була закономірна подія?
Радянський Союз був останньою великою імперією, яка в 70—80-х роках XX ст. переживала загальну кризу. Перебудова прискорила процес розпаду СРСР, на уламках якого виникли суверенні держави, серед них і Україна. Якщо враховувати віковічне прагнення українців до незалежності, свободи, то проголошення незалежності України було швидше закономірним, ніж випадковим явищем. |