Субота, 16.12.2017, 06:32
Вітаю Вас Гість | RSS

Шуринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Жовтень » 28 » Конспект з історії України - Проголошення незалежності України.
22:10
Конспект з історії України - Проголошення незалежності України.

Автор: Вчерашня Н.Б.

Тема: Проголошення незалежності України.

Мета: сформувати в учнів цілісне уявлення про взаємозв'язок подій 1985—1991 рр., особливості процесу перебудови, причини проголошення незалежності України; з'ясувати, в чому полягає її історичне зна­чення; продовжити формування навичок побудови логічних схем; ознайомити учнів з поняттями: «перебудова», «політична сис­тема суспільства», «гласність», «сучасна по­літична партія», «референдум», «плюра­лізм», «суверенітет».

Тип уроку: комбінований.

Методи: словесні, наглядні, практичні.

Обладнання: карта, плакати, ілюстрації, таб­лиці, портрети державних діячів, державна символіка, матеріали періодичної преси, малюнки, магнітофон.

Епіграф

Вставай, народе, в єдину лаву,

Шикуй братерство всіх наших мов,

Вставай творити свою державу,

Вставай, народе, твій час прийшов.

Д. Павличко

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Учитель. Сьогодні завершуємо вивчення теми уроком «Проголошення незалежності України». Давайте проаналізуємо уривок з вірша Дмитра Павличка, винесений як епіграф сьогоднішнього уроку. Як ви вважа­єте, які події могли надихнути автора на на­писання цих рядків?

   Орієнтовна відповідь учнів. Написати цей вірш поета надихнули зміни, які сталися в СРСР в період перебудови.

Учитель. Що таке перебудова?

     Перебудова — спроба партійно-державної верхівки СРСР вивести країну з гострої кри­зи, що охопила всі сфери суспільства і на­була всеохопного системного характеру.

Учитель. Термін «перебудова» у доповіді М. Горбачова на квітневому

(1985 р.) плену­мі ЦК КПРС, спочатку згадувався лише в контексті покращення управління госпо­дарського механізму, тобто у досить обме­женому, вузькому розумінні. Але поступово цей термін став наповнюватися новим зміс­том, означаючи оновлення, модернізацію всіх сфер життя, «очищення» соціалізму від негативних нашарувань минулого, надання йому гуманного, привабливого для співвіт­чизників і громадян на зразок зарубіжних країн вигляду. Перебудова закінчилася роз­падом Радянського Союзу, подальшим по­глибленням кризи в суспільстві.

    Давайте разом поміркуємо над твердженням відомого демократа, тогочасного мера Мо­скви Г. Попова: «...Ніякої однозначної кон­цепції перебудови, яка б формулювала кін­цеву схему, те, чого ми повинні були, врешті-решт, досягти, не існувало... Сили, що розпочали перебудову, так і не спромоглися виробити свій варіант перебудови».

Певний час Україна залишалась «заповід­ником комунізму». Активізація громадсько­го руху в Україні припадає на 1989 р. Наве­діть факти, які б підтвердили цю думку.

    Скасування ст. 6 Конституції про керівну роль КПРС спричинила появу в Україні. За­лежно від ставлення до існуючої економіч­ної системи партії розпадаються на: праві, центристські, ліві. Як можна класифікувати ці партії? (Праві партії — УНП, УХДП, ДСУ, УНДП; центристські — УРП, ДемПУ, УСДП, СДПУОСДПУ)

     Проте багатопартійна система мала поки що декларативний характер, адже справжнього. реального політичного плюралізму не скла­лося.

Жодна політична партія не могла урівнова­жити свій вплив з можливостями КПУ, під контролем якої КДБ, партійний, господар­чий, державний апарат.

Запитання

•   Які ви можете назвати етапи формуван­ня багатопартійності?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Повідомляється тема та план уроку, які за­писані на дошці.

Учитель. Під час роботи на уроці ми про­довжимо заповнення таблиці «Перебудова 1985—199! рр.», а також поміркуємо над пи­танням, записаним на дошці: -   Чи є проголошення незалежності Украї­ни випадковим чи воно було проявом історичної закономірності? Свою відпо­відь обґрунтуйте.

Слухаючи розповідь учителя, повідомлення однокласників, вам належить заповнити схему «Причини проголошення незалеж­ності України».

    Повідомлення учня про вибори до Верховної Ради УРСР у 1990році

і розстановку політичних сил у ній Центральною подією в суспільному житті України були вибори народних депутатів України та місцевих рад у березні 1990 р. На 450 мандатів до Верховної Ради УРСР пре­тендувало близько 3 тис. кандидатів. Опози­ційні сили створили для координації дій на виборах Демократичний блок. Переважну більшість депутатських місць у Верховній Раді здобули представники комуністичної партії України, а демократичний блок отри­мав майже третину місць. Уперше в історії України Верховна Рада

травня 1990 р. почала працювати в парла­ментському режимі (сесія  тривали не 1—2 дні, а 60 робочих днів). У Верховній Раді утворилися: парламентська більшість (група «239»), парламентська опозиція (Народна Рада — 125 чол.). Представники опозиції Д. Юхновський, О. Ємець,. Д. Павличко, Л. Танюк,

В. Яворівський очолили 7 із 23 по­стійних комісій українського парламенту. Саме з ініціативи Демократичного блоку 16 липня 1990 р. було прийнято Декларацію про державний суверенітет в Україні.

Учитель. Які ж обставини сприяли при­йняттю Декларації про державний сувере­нітет?

  1. Майже усі депутатів згуртувалися нав­коло ідеї суверенності, чому значною мірою сприяли настрої широких мас, а також зверхня великодержавна полі­тика центру, що грубо порушувала ін­тереси союзних республік і вела до по­глиблення економічної кризи в СРСР.
  2. Важливу роль відіграв приклад РСФСР, народні депутати якої, всупереч споді­ванням інтернаціоналістів, пішли на проголошення державного суверенітету РСФСР.
  3. Тільки проголошенням суверенітету можна було б узаконити державність України.
  4. Необхідність відродження національної культури та збереження духовних ба­гатств українського народу.
  5. Зростання національної свідомості українського народу.

Робота з підручником

    Опрацювавши матеріал підручника, визначити основні засади Декларації про державний суверенітет.

Учитель. Декларації не було надано ста­тусу конституційного акту, що фактично пе­ретворювало її на добірку добрих намірів.

    У цьому виявилась нерішучість і непослі­довність депутатської більшості, яка за кон­кретних умов 1990 р. не бачила іншої мож­ливості розірвати з центром.

    Проте та сама більшість погодилася на вне­сення до Конституції УРСР статті, що про­голошувала верховенство законів УРСР на її території над союзними законами. Це був винятково важливий крок у справі напов­нення Декларації реальним змістом.

    Восени 1990 р. відбулося кілька подій, що засвідчили загострення стосунків опозиції та офіційної влади. Друга сесія Верховної Ради УРСР, що розпочала свою роботу 1 жовтня 1990 р., супроводжувалася хвилею мітингів та маніфестацій:

  1. у Києві 100 тисячна маніфестація із за­ кликами до проведення «круглого сто­лу» усіх політичних сил України;
  2. голодування студентів.

    У центрі Києва на майдані Незалежності біля підніжжя існуючого тоді пам’ятника В. І. Леніну 2—7 жовтня відбулося голоду­вання студентів. (Демонструються матеріа­ли періодичної преси та інший ілюстративний матеріал про ці події.)

Завдання учням

- Знайти у підручнику матеріал, який міс­тить вимоги студентів.

Учитель. Здобувши перші перемоги, опо­зиція продовжувала натиск. Це продемон­стрували II Всеукраїнські збори Народного Руху України, що проходили з 25 по 28 жовт­ня 1990 р. у Києві. Збори внесли зміни у про­граму і статут. З її назви були вилучені слова «за перебудову». Ставилася мета: досяг­нення незалежності України, розбудова демократично-правової держави.

Запитання

- Яка мета ставилася в першому варіанті програми? (Планувалося, що Україна вибу­довуватиме стосунки на підставі нового со­юзного договору. Це був повний і незворотний розрив з лінією Компартії України).

Учитель. У 1991 р. політична й економіч­на ситуація в СРСР ще більше загострюєть­ся. Горбачовське керівництво «поступово у своїй діяльності повертало вправо. У груд­ні 1990 р. Пленум ЦК КПРС поставив за­вдання: «Завдати поразки деструктивним силам — «націоналістам», «сепаратистам»... Станіслав Гуренко, І Секретар ЦК КПУ, ви­ступаючи на цьому Пленумі, завершує свою промову словами: «Демократія, плюралізм стають засобом перетворення країни у «те­атр абсурду». Міняються навіть терміни в офіційній політиці: плюралізм, демократія, гласність витісняються і заміняються на дисципліну, порядок, стабільність.

- Що спричинило такі зміни у політиці?

  1. Повна втрата контролю за процесом пе­ребудови.
  2. Запізнення з реформуванням СРСР.
  3. Відсутність міцного центристського ру­ху, що міг би стати опорою поміркова­ного курсу.
  4. Загальна організаційна слабкість демо­кратичних сил.

—  Важливою віхою в суспільстві став берез­невий референдум 1991 р.

Референдум — спосіб прийняття громадяна­ми держави шляхом голосування законів, інших важливих питань загальнодержавно­го і місцевого значення.

   Форма державного устрою — це спосіб поді­лу держави на певні складові частини і роз­поділ влади між нею і частинами.

Запитання

• Які ви знаєте форми державного устрою?
(Унітарна держава, федеративна держа­ва, конфедерація)

Унітарна держава — держава, в якій верхов­на влада зосереджена в центрі, а складові частини держави є її лише адміністративно-територіальними підрозділами.

Федеративна держава — союзна держава, до якої входять державні утворення, що мають юридичну і відповідну політичну самостій­ність. Федеральні органи можуть значно звузити суверенітет республіки.

Конфедерація — союз суверенних держав, створений для досягнення певних цілей (політичних, військових). Конфедерація утворює центральні органи, які не мають, як правило, прямої влади над державами, що входять до неї.

Учитель. Українському народові запро­понували визначитися з питання.

Учень зачитує бюлетень загальносоюзного референдуму.

• Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних

     Рес­публік як оновленої федерації рівно правних суверенних республік, в якій повною мірою гарантуватимуться права і свободи будь-якої національності?

—  Політична обстановка в країні загостри­лася. 6 союзних республік відмовилися від референдуму. У суспільстві панують різні настрої і точки зору. В цій ситуації Л. Крав­чук, Голова Верховної Ради УРСР, запропо­нував одночасно із загальносоюзним рефе­рендумом провести опитування населення УРСР, яке підтримали 288 депутатів Верхов­ної Ради.

Жителям республіки запропонували відпо­вісти на питання.

Учень зачитує бюлетень опитування насе­лення УРСР:

  • Чи згодні ви з тим, що Україна має бути в складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про дер­жавний суверенітет України?

   Особливу позицію посіли обласні ради Львівської, Івано-Франківської, Тернопіль­ської областей. Крім союзного і республі­канського, запропонували провести ще й місцевий референдум.

Учень зачитує бюлетень місцевого референ­думу:

• Чи хочете ви, щоб Україна стала неза­лежною державою, яка самостійно ви­рішує всі питання внутрішньої та зо­внішньої політики, забезпечує рівні права громадянам незалежно від націо­нальної та релігійної приналежності?

Учитель. Які форми державного устрою пропонувалося підтримати на референдумі?

1-й учень

  1. Бюлетень загальносоюзного референду­му — федерація.
  2. Бюлетень опитування населення УРСР — конфедерація.

  1. Бюлетень місцевого референдуму — са­мостійність держави

   (незалежну).

Учитель. Результати референдуму мали такий вигляд:

  • на перше питання «так» сказали — 70,2 % виборців;
  • на друге питання «так» сказали — 80,2 % виборців;
  • на третє питання «так» сказали — 88 % виборців (в 3-х областях).

Завдання учням

  • Проаналізуйте результати референдуму, про що вони засвідчили.

Учитель. Більшість виборців сказали «так», не розуміючи що голосують за різні форми національно-державного устрою. Проте було зрозуміло, що громадська думка починає схилятися в бік незалежності Ук­раїни.

Учитель. Зробіть висновок про стан еко­номічної і політичної ситуації влітку 1991 р., якщо:

  1. обсяг промислового виробництва в СРСР відповідав рівню 1986 р.;
  2. демократичні сили дедалі енергійніше вимагали продовження реформ;
  3. посилюється політична активність на­родних мас;
  4. тривала підготовка до підписання онов­леного союзного договору, який мав, на думку М. Горбачова, врятувати СРСР мирним шляхом.

Повідомлення учня про події 19—21 серпня 1991 року в Москві і Києві

Робота з документом

   Учні мають опрацювати документ, вміще­ний в підручнику, — спогади екс-президента Л.Кравчука про приїзд генерала Варенникова — і дати відповіді на запитан­ня до нього.

   Президія Верховної Ради УРСР прийняла рішення про скликання позачергової сесії Верховної Ради, на якій 24 серпня 1991 р. було прийнято історичний документ — Акт проголошення незалежності України.

(Учень зачитує Акт проголошення незалежності України.)

Запитання

  1. Як ви вважаєте, чому стало можливим прийняття цього документа?
  2. Чому парламентська група «239», в якій більшість становили комуністи, прого­лосувала за Акт, хоча КПУ не є і не була
    ніколи прихильником самостійності, незалежності України?

Висновок. Прийняття Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 р. Акта про незалежність України було цілком закономірною подією. До то­го ж за умов наступу антикомунізму з Росії КПУ і компартійна більшість у парламенті прагнула зберегти свою владу в Україні.

Робота з підручником

Опрацювати матеріал підручника на С. 206— 207 і виписати законодавчі акти, прийняті Верховною Радою України протягом жовтня — грудня 1991 р.

Запитання

  1. Чому питання про державну символіку викликало серйозні розбіжності серед депутатів Верховної Ради?
  2. Як ви вважаєте, що повинні відобража­ти державні символи?

Учитель. 4 вересня 1991 р. синьо-жовтий прапор був піднятий над будинком Верховної Ради УРСР. На державному рівні такі рішен­ня були прийняті лише через 6 місяців.

    28.01.1992 р. було затверджено синьо-жовтий Державний Прапор. 19.02.1992 р. затверджено Малий Герб України — тризуб. (Демонструються символи держави.)

    16.01.1992 р. затверджено державним гім­ном музику М. Вербицького до пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна».

    Але питання про текст гімну виявилося від­критим.

Учитель. Проголошення незалежності України призвело до загострення відносин між республікою, деякими політичними ко­лами Росії і залишками центральних струк­тур колишнього центру. Тиск центру призвів до протилежних результатів. За результата­ми Всеукраїнського референдуму, проведе­ного 1 грудня 1991 р., 90,32 % громадян ска­зали «так» на підтвердження Акта проголо­шення незалежності України. Того ж дня було обрано і Президента України. Ним став Л. Кравчук, за якого проголосували

61 % ви­борців.

(Демонструється портрет першого Президента незалежної України.)

    Один із відповідальних працівників Держ­департаменту США на сторінках американ­ського тижневика «Тайм» так прокоменту­вав результати українського референдуму: «Росія може існувати без України, Україна може існувати без Росії. Але Радянський Союз не може існувати без України. Він за­кінчився».

    Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. став вирішальною подією на шляху повної ліквідації центральних владних структур.

Повідомлення учня про події в Біловезькій Пущі і укладання 21 грудня в Алма-Аті уго­ди про утворення СНД. 21 грудня в Алма-Аті Декларацію СНД підписали всі респуб­ліки СРСР, крім Литви, Латвії, Естонії і Гру­зії.

 

Учитель. Незалежність України стала фактом, що визнавався всіма державами в СНД і за рубежем. Це стало подією все­світнього історичного значення. Заслухаємо думку З. Бжезинського: «Незалежна Украї­на змінює всю геополітичну карту Європи, її поява — одна з трьох найбільших геополітичних подій XX століття. Перша подія — розпад у 1918 р.   Австро-Угорської імперії. Друга — поділ Європи в 1945 р. на два бло­ки. Поява незалежної України може вважа­тися третьою подією». («Світ про Україну», 20.01.1993р.),

Завдання учням

   Назвіть фактори, що сприяли появі не­залежної України. Після розмови з учня­ми узагальнюємо за схемою, яка написа­на на таблиці і виставлена біля дошки.

IV. Узагальнення знань учнів

Учитель. Повернімося до проблемного питання, яке було поставлене на початку уроку: чи було проголошення незалежності України випадковістю чи це була законо­мірна подія?

    Радянський Союз був останньою великою імперією, яка в 70—80-х роках XX ст. пере­живала загальну кризу. Перебудова приско­рила процес розпаду СРСР, на уламках яко­го виникли суверенні держави, серед них і Україна. Якщо враховувати віковічне праг­нення українців до незалежності, свободи, то проголошення незалежності України бу­ло швидше закономірним, ніж випадковим явищем.

Переглядів: 1852 | Додав: Учитель | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів